🇺🇦Гордість України.
Василь Олександрович Сухомлинський (28.08.1918-02.09.1970), педагог, публіцист, письменник, поет.
Свій перший урок В.Сухомлинський провів у 17 років, і з того часу постійно намагався бути кращим учителем, кращим вихователем, кращим другом для своїх учнів.
У 1948-му р. Сухомлинський став директором та вчителем у селі Павлиш. У Павлиській школі він пропрацював 23 роки і дійсно віддав її учням своє серце.
Сухомлинський увійшов в історію української педагогіки як педагог-гуманіст, творець педагогічної системи, в центрі якої перебуває дитина як унікальна особистість.
Спадщина Василя Сухомлинського надзвичайно багатогранна, та в центрі його уваги передусім – дитина, особистість, її духовний світ та моральні цінності.
Мету виховання педагог вбачав у розвитку творчих сил і здібностей особистості в умовах колективу й на основі етико-естетичних цінностей, інтересів і потреб, спрямованих на творчу працю і саморозвиток.
З позицій гуманізму, загальнолюдських цінностей, витоки яких лежать в українській духовності, її моральних імперативах та культурах, педагог розглянув виховання особистості як пізнання, духовність, працю.
Він першим у вітчизняній педагогіці розпочав організацію педагогічного просвітництва батьків. Як вважав педагог, батьки мають вчитися стільки ж років (у батьківській школі), скільки й діти.
Загалом у педагогічній системі В. Сухомлинського утвердилася певна система родинно-шкільного виховання, за якої батьки повинні були стати активними помічниками вчителів. Цьому сприяло не лише навчання батьків, але й спільне проведення свят, різноманітних суспільно-корисних справ.
В. О. Сухомлинський включив українську народну педагогіку в систему різнобічних педагогічних впливів, вважав її основою формування особистості.
Великого значення вчений надавав прищепленню любові до рідного слова. На цій основі створив власні оригінальні форми й методи організації навчання та виховання дітей у школі та в позакласній і позаурочній роботі.
Особливу увагу В.Сухомлинський приділяє школі як осередку культури. Проте цю роль, на його думку, вона може виконати лише за умови, що в її діяльності пануватимуть чотири культи: Батьківщини, Людини, Матері й рідного Слова.
Важливе значення у виховній роботі з дітьми відводив казці, адже казка для дітей – це пожива для душі, бо в ній вирують людські почуття. Казка не лише забавляє, захоплює, зворушує дитячі серця, а й порушує серйозні життєві питання, спонукає кожну дитину до мислення та активних дій, розкриває їй загальнолюдські цінності, високу мораль і спонукає до дії.
Науковий доробок Сухомлинського - 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок для дітей.
Твори В. Сухомлинського видані 53-а мовами світу, загальним тиражем майже 15 млн. примірників.
Найбільш відомі книги В. О. Сухомлинського:
”Серце віддаю дітям” - підсумок роботи В. Сухомлинського як педагога та учителя. Книга видана 32 мовами світу, витримала 55 видань; “Народження громадянина”; “Павлиська середня школа”; “Як виховати справжню людину”; “Сто порад вчителеві”; “Розмова з молодим директором школи”; “Книга про любов” та інші.
Усі праці Василя Сухомлинського пройняті гуманним ставленням до дитини, пошаною до її особистості, розумінням її інтересів, почуттів, позиції. У книзі «Серце віддаю дітям» він писав: "Дитячий світ – це особливий світ. Діти живуть своїми уявленнями про добро й зло, честь і безчестя, людську гідність"
Немає коментарів:
Дописати коментар