25 лютого народилася Ле́ся Украї́нка — українська письменниця, перекладачка, культурна діячка.
"Скрізь плач, і стогін, і ридання…"
Леся Українка
Скрізь плач, і стогін, і ридання,
Несмілі поклики, слабі,
На долю марні нарікання
І чола, схилені в журбі.
Над давнім лихом України
Жалкуєм-тужим в кожний час,
З плачем ждемо тії години,
Коли спадуть кайдани з нас.
Ті сльози розтроюдять рани,
Загоїтись їм не дадуть.
Заржавіють від сліз кайдани,
Самі ж ніколи не спадуть!
Нащо даремнії скорботи?
Назад нема нам воріття!
Берімось краще до роботи,
Змагаймось за нове життя!
[1890]
Леся Українки (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач-Квітка) – це джерело невичерпної мудрості та незламної сили духу. У своїх поезіях Леся Українка, попри важку хворобу, ніколи не нарікала на свою долю, а продовжувала боротися.
Найвідоміші вірші Лесі України має знати кожен українець, адже її слова стали “стрілами”, що влучали в саме серце несправедливості: викривали всі жахливі діяння влади, говорили про недолю українського народу, звинувачували інтелігенцію у байдужості… Поетеса залишила нам твори, які й нині дарують нам надію та є дороговказом у житті.
Немає коментарів:
Дописати коментар