6 січні Василю Стусу могло б виповнитися 85 років…
…проте він загинув у 47, відбуваючи покарання у таборі за сфальсифікованою політичною справою.
Василь Стус - людина, що понад усе хотіла жити гідно, творити від душі та любити по-справжньому.
▪️Василю ще не виповнилося шести років, коли він відправився в школу, і батьки дізналися про це не відразу. Уже у шість років ходив до школи з однією зі своїх старших сестер Марією. «Утікав з хати босоніж, бо мама ховала його взуття, аби нікуди, поки була зайнята на полі, не потикався, — згадувала Марія. — Повсюдно, і до школи також, за мною ходив. Вчителька дозволяла йому бути присутнім на уроках»
▪️ За спогадами сестри, Василь, уже ставши студентом університету, привертав увагу тим, що на заняттях відповідав виключно українською мовою. Багато читав, вільний час проводив у бібліотеці.
▪️ Сам вивчив латину, добре знав німецьку мову. Це дозволило йому не лише читати в оригіналі Ніцше, Гейне, Гете та Рільке, а й здійснити перші переклади їхніх творів українською.
▪️Згодом викладав українську мову в школі та випускав газету на Донбасі українською, за редакцією Стуса вийшло 509 номерів видання.
▪️У вересні 1965 року під час прем'єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у Києві взяв участь в акції протесту проти арештів серед української інтелігенції, за що Стуса звільнили з інституту. Після цього заробляв на життя працюючи на будівництві, в котельні, в конструкторському бюро. Водночас продовжував творчу діяльність.
▪️ 13 із 47 років життя поет провів у радянських слідчих ізoляторах, карцерах, камерах-одиночках, таборах та на каторжній роботі. Та помер, ймовірно, внаслідок побиття. Усе це — за відстоювання свободи слова, критику тоталітарного режиму, небажання бути рабом системи.
Інформація з сайту @Yakaboo
Немає коментарів:
Дописати коментар