День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Афганістан - твоя війна це сльози, 

братів, сестер і ледь живих батьків, 

жахлива спека і страшні морози,

навіки в пам'яті відважних юнаків.

З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам'яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов'язку, яку продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі.

  Далекий 1979...

  Далека, гаряча та чужа нам країна - Афганістан.

  Війна...Безглузда війна...

  Скільки горя, сліз та смертей було за ті десять чорних років.

  Героїзм наших воїнів там, в афганському пеклі, навіки залишився та щемить у наших серцях. Ніхто та ніщо не має бути забутим, аби не забути - треба пам'ятати, а щоб пам'ятати - треба знати!

Очі туманить ядуча сльоза, руки скувала утома,

Палить їй душу афганська гроза -

Син не вернувся додому.

В неї він був ясночолий, як світ,

Сонячно так усміхався.

Ще й 20-ти не було йому літ...

Юним навік і зостався.

Ясеночки! Синочки! Сини!

Колосочки вкраїнського поля!

Скільки вас не вернулось з війни?

Скільки гибіє ще у неволі?...